безумний


безумний
deli, çılğın

Українсько-турецький словник. 2009.

Look at other dictionaries:

  • безумний — а, е. 1) Який утратив розум; божевільний. || Який виявляє ознаки безумства; безтямний. || у знач. ім. безу/мний, ного, ч.; безу/мна, ної, ж. Людина, що втратила розум. 2) Невиправданий розумом; нерозсудливий, безглуздий. || Сповнений безумства (у …   Український тлумачний словник

  • безумний — (який чиниться без обдумування, необачно, суперечить вимогам розуму), безрозсудний, нерозсудливий, божевільний, маячний, маячливий, безглуздий, шалений, навіжений Див. тж. безглуздий, безтямний 2) …   Словник синонімів української мови

  • безумний — прикметник …   Орфографічний словник української мови

  • безумність — ності, ж. Стан за знач. безумний …   Український тлумачний словник

  • безумно — Присл. до безумний …   Український тлумачний словник

  • маячний — I маячн ий а/, е/. Стос. до маячення. || Божевільний, безумний. Маячні ідеї. II ма ячний а/, е/. Те саме, що маяковий. Маячна башта. •• Мая/чна культу/ра (росли/на) культура, що її висівають разом з іншими культурами, але яка сходить раніше за… …   Український тлумачний словник

  • безтямний — 1) (який утратив самовладання, розуміння, свідомість), нестямний, безпам ятний, знетямлений, здурілий, одурілий, очманілий 2) (про зовнішній вигляд, рухи, очі тощо який виявляє ознаки безтямности), нестямний, безпам ятний, знетямлений, безумний,… …   Словник синонімів української мови

  • божевільний — (у знач. ім. психічно хвора людина), безрозсудний, осатанілий, несамовитий, безумний, безумець, шаленець, ненормальний, причинний, психічний, психопат, псих, шизофренік, біснуватий, навіжений, оглашенний, скажений, шалений …   Словник синонімів української мови

  • сильний — 1) (який відрізняється великою фізичною силою), дужий, міцний, потужний, могутній, здоровий, двожильний; повносилий (повний сил, енергії); м язистий, м язуватий, мускулистий, мускулястий, жилавий (який має розвинені м язи); тривкий (фізично… …   Словник синонімів української мови